Впровадження н зміцнення госпрозрахунку

Впровадження н зміцнення госпрозрахунку вимагали правильній організації фінансів підприємств і галузей господарства, опанування фінансово-економічної сторони виробництва. Це означало необхідність; 1) налагодити облік і звітність на кожному підприємстві, в кожній господарській організації; 2) строгим чином дотримувати фінансову і платіжну дисципліну; 3) звести до мінімуму накладні витрати, дотримувати строгий режим економії; 4) забезпечити максимальне прискорення звороту засобів; 5) в цілому забезпечити зниження собівартості і підвищення рентабельності.

Положення про трести 1927 р. висунуло як критерій роботи виконання планових завдань. Підприємство повинне планувати собівартість своїх виробів, організовувати попередню калькуляцію, яка служила б основою розрахунків тресту з підприємством, У зв'язку з цим зростало значення економії від зниження собівартості. Постанова ЦК ВКП (б) "Про реорганізацію управління промисловістю" вказувала, що "різниця між заданою і фактичною собівартістю за неодмінної умови виконання вимог про якість продукції, що виробляється, є основним показником успішної роботи підприємства" *. Рівень собівартості як найважливіший критерій роботи підприємстві став потім застосовуватися і в інших галузях господарства. З 1 січня 1931 р. на залізничному транспорті стара система побудови тарифів - за принципом платоспроможності вантажів з поправкою на дальність перевозок- була замінена новою системою тарифів - за принципом собівартості перевезень.