Натуральний спосіб вираження оподатковуваного доходу

До 1926 р. застосовувався натуральний спосіб вираження оподатковуваного доходу - в десятині ріллі або посіву, вельми ускладнювало побудову податку і утрудняло проведення принципу по-доходпости. Збільшення ж числа доходів, що залучаються до обкладення джерел, робило такий спосіб вираження оподатковуваного доходу просто неможливим. Необхідно було перейти до грошового вираження оподатковуваного доходу. Оскільки вказані вище обставини не дозволяли визначати фактичні доходи від кожного об'єкту обкладенні в кожному індивідуальному селянському господарстві, то був застосований нормативний метод визначення оподатковуваного доходу в грошовому його вираженні - по спеціально встановлюваних нормах прибутковості одиниці кожного об'єкту обкладення (десятина ріллі або посіву, голови худоби і т. д.).

Перехід до грошового вираження оподатковуваного доходу вніс крупні зміни в побудові податку, зробив його зрозумілішим для селянства і легшим для податкових працівників. Відпала необхідність встановлювати для кожної області або губернії особливі таблиці ставок. Бідняцькі господарства стали звільнятися від обкладення не по розмірах ріллі (посіву) і кількості худоби, а по сукупності оподатковуваного доходу від всіх джерел, що дозволяло точніше врахувати дійсне положення цих господарств. Полегшувалася також можливість правильної побудови ставок податку, посилення їх прогресії, надання всякого роду пільг по податку.